Зацікавленість є ефективним засобом успішного
навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог
В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен
розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться
матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне
навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих
здібностей.
Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму
знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями
теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі
здібності.
Я вважаю, що
такими засобами є інтерактивні методи навчання. Для того, щоб розвинути творчу
особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які ставить
перед собою педагог:
·
виробляти навички ефективного
спілкування;
·
виробляти вміння творчо працювати,
вирішувати різноманітні проблеми;
·
сформувати бачення самого себе у взаємозалежності
з іншими;
·
формувати в учнів розвинуте критичне
мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.
Початкова школа відіграє важливу роль відіграє
важливу роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних
методик варіативних форм навчання молодших школярів.
Чому ця проблема актуальна?
Я переконана, що гуманізація системи стосунків
«учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці
обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже
саме через використання інтерактивних
методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей
формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.
Мета інтерактивного навчання – створення комфортних
умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну
досконалість.
З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні
методи навчання, тому що вони мають багато переваг:
·
у роботі задіяні всі діти класу;
·
учні вчаться працювати у групі (команді);
·
формується доброзичливе ставлення до
опонента;
·
кожна дитина має можливість пропонувати
свою думку;
·
створюється «ситуація успіху»;
·
за короткий час опановується багато
нового матеріалу;
·
формуються навички толерантного
спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне
рішення проблеми.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна
взаємодія у парах і мікрогрупах.
Інтерактивна робота має свої принципи:
·
одночасна взаємодія (всі учні працюють в
один і той же час);
·
однакова участь (для виконання завдання
кожному учневі надається однаковий час);
·
позитивна взаємодія (група виконує
завдання за умов успішної роботи кожного учня);
·
індивідуальна відповідальність (при
роботі у групі у кожного своє завдання).
На уроках
створюю такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу
висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів
формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними,
логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками,
особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні,
співпраці у різних видах діяльності.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати
навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це
надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення,
зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати
індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується
так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають
альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні
ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.
Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки
читання тому, що вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються
всі інші основи наук.
На своїх уроках
використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в
парах, малих групах, «ротаційні трійки», «діалог», «синтез думок», «пошук
інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ»,
вправу «Очікування» ; також дуже широко і систематично використовую
інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову,
мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.
Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної
активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити
прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих
здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде
завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.
З метою творчого розвитку кожної дитини, також
застосовую на уроках пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання складають
систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність
інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від
репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Пам’ятаю, що творчі здібності
забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне
застосування їх на практиці.
Всім відомо, що розвиток творчої особистості
неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви,
сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих
здібностей учнів.
Вчені довели, що виникнення «Осяяння» - дуже важливо
в потрібний момент згадати те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і
входить до фонду необхідних знань. Саме розвинуте мислення виявляє себе в
раціональних засобах запам’ятовування і пригадування. Виходячи із
вищенаведеного, майже на кожному уроці використовую спеціально розроблені
логічно-пошукові вправи, вводить раціональні прийоми, спрямовані на організацію
керованої діяльності учнів .
Використовуючи інтерактивні методи навчання,
розвивальні вправи на розвиток когнітивної сфери та розвиток творчих
здібностей, тим самим розвиваю культуру мовлення.
Культура мовлення – це «одяг думки», за яким,
зазвичай, одразу визначають рівень освіченої людини. Я впевнена, що це є дуже
важливим фактором. Бо мета початкової освіти в цьому напрямку постає у
створенні міцної та відносно завершеної комунікативної основи, необхідної і
достатньої для спілкування молодших школярів. Вона повинна стати базою для
розвитку комунікативної функції. Також варто згадати й те, що головною задачею
вчителя початкових класів є формування мовних умінь та навичок в процесі
мовленнєвої діяльності молодших школярів (слухання, говоріння, читання,
письмо). Цю діяльність вчитель здійснює не тільки на уроках читання.
Слід зазначити, що самостійність у творчому
мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість,
розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних.
Використовую на уроках такі ігри, в яких діти
активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і
серйозністю у виконанні правил гри, привчаються до колективної дисципліни.
Наповнюю уроки читання ігровими елементами,
відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань
вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати
вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до
української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і
правил літературної вимови та письма.
Виходячи з місцевих конкретних умов, інтересів і
потреб класу, рівня навчальних досягнень кожного учня, вчителька видозмінює
запропонований матеріал. Легко і міцно засвоюється тема через дидактичну гру та
інтерактивні форми навчання.
Структурні
складові дидактичної гри: дидактична задача, ігровий задум,
початок гри, ігрові дії, правила гри, підведення підсумків .
На уроці читання у 2 класі з теми: українські народні казки ( казка
«Колосок»). Тип уроку – дидактична гра «Театр» використала театралізацію
та інтерактивне
завдання «Асоціативний кущ»
Намагаюсь реалізувати завдання, які ставить перед
вчителями загальноосвітньої школи «Державний стандарт», зокрема в освітній
галузі «Мова і література», де сказано: «Основною змістовою лінією мовної
освіти… є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати,
говорити, читати, писати»
Тому вважаю,
що тема, над якою працюю, - актуальна і
сучасна.
Велику увагу. приділяю також розвитку діалогічного
мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості .
Майже на кожному уроці розвиваю літературно-творчі
здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок,
добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе
місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні
словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й
спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків,
розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно,
точно, красиво .
Отже, творча робота зі словом – це і методичний
засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила.
Нормативні
документи, які стосуються сучасної початкової школи, ставлять перед вчителем
багато важливих завдань. І одне з них – це розвиток творчої особистості.
По роботі над проблемою «Використання інтерактивних
технологій з метою розвитку творчої особистості» для вчителів І ступеня
навчання рекомендую використовувати:
-
створення вчителем на кожному уроці
комфортного, творчого мікроклімату для всіх суб’єктів навчально-виховного
процесу;
-
знання індивідуальних особливостей
учнів, їх вдосконалення і розвиток;
-
вчитель не повинен нав’язувати свою
думку, утримуватись стереотипів;
-
застосовування в роботі інтерактивних
методів навчання, розвивальні вправи на розвиток творчих здібностей, дидактичні
ігри;
-
заохочування і підтримування
самостійності, старанності;
-
систематизування дитячих творчих робіт у
тематичні збірки, проводити презентації творчих особистостей.