Профспілки планують провести всеукраїнську акцію

17 листопада 2016 року Федерація профспілок України має намір організовувати Всеукраїнську акцію профспілок у формі пікетування парламенту. Про це повідомляє прес-служба Профспілки працівників освіти і науки.

Зокрема, профспілки виступатимуть проти шокового зростання ціни на газ для населення, тарифів на гарячу воду та опалення, підвищення тарифів на електроенергію та холодну воду.

Ще однією вимогою до влади у профспілках називають необхідність припинення державної політики «шокової терапії», що проводиться за рахунок простих людей та кардинального підвищення зарплат і пенсій.

Представники профспілок заявили, що категорично не сприймають будь-які спроби згорнути соціальний діалог, який вдалося відновити з приходом нового уряду.

Разом з тим, у ФПУ заявляють, що підтримують ініціативу уряду щодо підвищення мінімальної заробітної плати до реального прожиткового мінімуму 3200 гривень у проекті Державного бюджету на 2017 рік.

Також президія ФПУ звернулась до спікера парламенту Андрія Парубія з пропозицією про проведення зустрічі з представниками парламентських фракцій і груп з лідерами всеукраїнських профспілок щодо підвищення соціальних стандартів у проекті Держбюджету на 2017 рік.

Як відомо, 1 листопада освітяни виходили на акцію до будівель Кабінету Міністрів та Верховної Ради, метою якої було висловлення протесту проти високих тарифів на житлово-комунальні послуги.

4 листопада, в уряді повідомили про ініціативу з підвищення заробітної плати українських учителів. Зокрема, планується, що з 1 січня 2017 року заробітна плата вчителя вищої категорії складатиме від 5266 грн до 6841 грн, учитель без категорії отримуватиме від 3960 до 4853 грн.

Результати он-лайн опитування, проведеного Освіта.ua, свідчать про те, що ініціатива уряду щодо підвищення рівня заробітної плати вчителів українських шкіл не викликала значної підтримки у освітян.

Матеріали сайту Оsvita.ua

.Весь колекти згідний з коментарем ВЧИТЕЛЯ про те, що

  Першочергово необхідно вимагати від уряду дотримання ст. 57 Закону України "Про освіту", щодо соціальних та економічних гарантій вчителям України, а саме відновити отримання вчителями комунальних пільг, які педагоги отримували на електроенергію та газ до 2006 року, а потім їх призупинили і до сьогодення цей пункт держава не виконує! А також необхідно щоб уряд відновив виплати за престижність вчителям України у розмірі 20%, а не так як встановила місцева влада від 1% до 20% в залежності від регіону. Ми, що не в одній державі проживаємо? Чи не такі як інші вчителі! А також звісно підвищення заробітної плати вчителю, уряд повинен підняти престижність професії вчителя! Ці вимоги повинні стати головними у роботі профспілок освіти!

Закон "Про освіту" можуть доопрацьовувати до весни

Закон "Про освіту" не повинен насаджувати суспільству 12-річну освіту в нереалістичні терміни, а його доопрацювання  щонайменше триватиме до кінця лютого – початку березня наступного року. Про це сказав перший заступник голови комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський під час засідання робочої групи з доопрацювання законопроекту.

За його словами, перед профільним комітетом та робочою групою з доопрацювання законопроекту стоїть завдання допрацювати проект Закону "Про освіту" до другого читання. Загалом законопроект доопрацьовуватимуть 86 осіб.

"Ми маємо вирішити декілька важливих питань, а саме: прийняти спільні для нашої групи принципи роботи над законопроектом, погодити графік нашої роботи, визначити найбільш вразливі моменти законопроекту, що потребуватимуть нашої особливої уваги", - зазначив Співаковський.

"Хочу зазначити, що за нашими попередніми оцінками доопрацювання цього проекту потребуватиме чимало часу. Щонайменше робота буде тривати до кінця лютого – початку березня наступного року. Може, комусь це буде здаватися багато, комусь – не дуже, але для ретельності роботи ми мусимо взяти цей час і використати його якомога продуктивніше", - сказав депутат.

Він наголосив, що вже зараз комітет має більше 1000 пропозицій до законопроекту.

"Хочу зазначити, що робоча група не є закритою. Ми будемо залучати й інших експертів за напрямками. З деяких міністерств, зокрема Міністерства оборони, охорони здоров`я, ми ще чекаємо пропозицій" - зауважив перший заступник голови комітету ВР з питань науки і освіти.

Він також висловив переконання, що попри позитивність і інноваційність нових норм законопроекту, частина з них є дискусійними. Зокрема, це стосується структури та термінів здобуття загальної середньої освіти, сертифікації вчителів, механізмів фінансування освіти, механізмів управління на окремих рівнях і науково-методичного забезпечення освіти тощо.

"12-річна загальна середня освіта. Це складне питання, яке поки що не знаходить достатньої підтримки в суспільстві. Закон має бути таким, щоб не обмежувати розвиток загальної середньої освіти, у тому числі і збільшення кількості років навчання, якщо визріє серйозна потреба у цьому. Але він також і не повинен насаджувати суспільству 12-річну освіту в нереалістичні терміни. Нам необхідно, щоб умови для реформ були закладені, але не відбулося ламання системи насильницьким способом", - наголосив Співаковський.

З досвіду роботи

Використання інтерактивних технологій з метою розвитку творчої особистості молодшого школяра

На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл та формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль, у більшості нинішніх випускників не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях, фактично не підготовлені до творчого аналізу проблеми. Проте, відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.

Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.

Я  вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання. Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які ставить перед собою педагог:

·        виробляти навички ефективного спілкування;

·        виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;

·        сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;

·        формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.

Початкова школа відіграє важливу роль відіграє важливу роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.

Чому ця проблема актуальна?

Я переконана, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

З успіхом застосовую на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:

·                                            у роботі задіяні всі діти класу;

·                                            учні вчаться працювати у групі (команді);

·                                            формується доброзичливе ставлення до опонента;

·                                            кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

·                                            створюється «ситуація успіху»;

·                                            за короткий час опановується багато нового матеріалу;

·                                            формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.

Інтерактивна робота має свої принципи:

·                                            одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);

·                                            однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);

·                                            позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);

·                                            індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).

На уроках  створюю такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки читання тому, що вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються всі інші основи наук.

На своїх уроках   використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах, малих групах, «ротаційні трійки», «діалог», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ», вправу «Очікування» ; також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.

Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.

З метою творчого розвитку кожної дитини, також застосовую на уроках пізнавальні (творчі) завдання. Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Пам’ятаю, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці.

Всім відомо, що розвиток творчої особистості неможливе без розвитку когнітивної сфери. Саме розвиток пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення є основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Вчені довели, що виникнення «Осяяння» - дуже важливо в потрібний момент згадати те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і входить до фонду необхідних знань. Саме розвинуте мислення виявляє себе в раціональних засобах запам’ятовування і пригадування. Виходячи із вищенаведеного, майже на кожному уроці використовую спеціально розроблені логічно-пошукові вправи, вводить раціональні прийоми, спрямовані на організацію керованої діяльності учнів .

Використовуючи інтерактивні методи навчання, розвивальні вправи на розвиток когнітивної сфери та розвиток творчих здібностей,  тим самим розвиваю культуру мовлення.

Культура мовлення – це «одяг думки», за яким, зазвичай, одразу визначають рівень освіченої людини. Я впевнена, що це є дуже важливим фактором. Бо мета початкової освіти в цьому напрямку постає у створенні міцної та відносно завершеної комунікативної основи, необхідної і достатньої для спілкування молодших школярів. Вона повинна стати базою для розвитку комунікативної функції. Також варто згадати й те, що головною задачею вчителя початкових класів є формування мовних умінь та навичок в процесі мовленнєвої діяльності молодших школярів (слухання, говоріння, читання, письмо). Цю діяльність вчитель здійснює не тільки на уроках читання.  

Слід зазначити, що самостійність у творчому мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість, розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних.

Використовую на уроках такі ігри, в яких діти активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і серйозністю у виконанні правил гри, привчаються до колективної дисципліни.

Наповнюю уроки читання ігровими елементами, відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і правил літературної вимови та письма.

Виходячи з місцевих конкретних умов, інтересів і потреб класу, рівня навчальних досягнень кожного учня, вчителька видозмінює запропонований матеріал. Легко і міцно засвоюється тема через дидактичну гру та інтерактивні форми навчання.

Структурні складові дидактичної гри: дидактична задача, ігровий задум, початок гри, ігрові дії, правила гри, підведення підсумків .

На уроці читання у 2 класі  з теми: українські народні казки  ( казка  «Колосок»). Тип уроку – дидактична гра «Театр» використала театралізацію та  інтерактивне завдання «Асоціативний кущ» 

       Намагаюсь  реалізувати завдання, які ставить перед вчителями загальноосвітньої школи «Державний стандарт», зокрема в освітній галузі «Мова і література», де сказано: «Основною змістовою лінією мовної освіти… є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати, писати»

Тому  вважаю, що тема, над якою  працюю, - актуальна і сучасна.

Велику увагу. приділяю також розвитку діалогічного мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості .

Майже на кожному уроці розвиваю літературно-творчі здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок, добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків, розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно, точно, красиво .

Отже, творча робота зі словом – це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила.

 Нормативні документи, які стосуються сучасної початкової школи, ставлять перед вчителем багато важливих завдань. І одне з них – це розвиток творчої особистості.

По роботі над проблемою «Використання інтерактивних технологій з метою розвитку творчої особистості» для вчителів І ступеня навчання рекомендую використовувати:

-         створення вчителем на кожному уроці комфортного, творчого мікроклімату для всіх суб’єктів навчально-виховного процесу;

-         знання індивідуальних особливостей учнів, їх вдосконалення і розвиток;

-         вчитель не повинен нав’язувати свою думку, утримуватись стереотипів;

-         застосовування в роботі інтерактивних методів навчання, розвивальні вправи на розвиток творчих здібностей, дидактичні ігри;

-         заохочування і підтримування самостійності, старанності;

-         систематизування дитячих творчих робіт у тематичні збірки, проводити презентації творчих особистостей.

Урок української мови в 2 класі

(види ігор на уроках української мови)

Тема. Закріплення знань про головні слова в реченні.

Мета: закріплювати вміння визначати підмет і присудок в реченні, закріплювати знання про речення, його види, розвивати інтерес до мовних явищ, виховувати любов до тварин.

Обладнання: таблиця  «Види речень», «Головні слова в реченні», предметний малюнок мурашки, мікрофон, картка з надрукованим диктантом.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Щоб помилки хитрі й спритні

Не ховались у рядках,

Щоб всі букви в кожнім слові

Опинились на місцях,                                                                                                будем гарно працювати,

Свою пильність розвивати.

ІІ. Повторення вивченого.

1)    Гра «Пароль»

(Учні стоять. Я називаю пароль (тему уроку), сідають лише тоді, коли називають відгук (правило) )

Пароль сьогоднішнього уроку – Головні слова в реченні.

Відгук: головні слова в реченні – це підмет і присудок.

2)    Гра «Хрестики - нулики»

( На дошці накреслена решітка для гри. Грають дві команди. Правильну відповідь першої команди позначаємо +, а правильну відповідь іншої команди – 0 ).

Запитання до гри:

-         Що таке текст?

-         Які види текстів ви знаєте?

-         Що виражає речення?

-         Які види речень ви знаєте?

-         Що таке розповідне речення?

-         Що таке питальне речення?

-         Що таке спонукальне речення?

Висновок: визначаємо переможців гри.

3). Каліграфічна хвилинка.

(Перш ніж писати сполучення, підготовлений учень називає головні ознаки поняття. Ознаки називаються по реченнях. Після кожного речення діти вгадують про кого йтиме мова. Кожне наступне речення більше уточнює знання про поняття.)

-          Я живу в великій сім’ї.

-          Я, трудяга. В мене є брати – воїни, пастухи, домогосподарки.

-          Діти з’являються з яєчок, за якими доглядають няньки.

-          В нашому будинку є басейн, навчальні кімнати, їдальня.

-          Наше ім’я означає «мурувати», «будувати»

Пишемо каліграфічно: М мм му ур ра аш ка мурашка

4). Гра «Мікрофон»

Розкажіть, що ви знаєте про мурашок?

5). Гра «Слово – речення – запитання - відповідь».

(На дошці прикріплений предметний малюнок із зображенням мурашки. До слова «мурашка»добираємо слова – ознаки, слова – дії.)

	Трудолюбиві Маленькі Дружні Руді				Чистять мурашник                                                                                        Доглядають за яйцями                                                      МУРАШКИ                      Розводять попелиць                                                                                         Оберігають дім

 

Учні складають речення. Перетворюють їх у питальні. Дають відповіді на запитання. Кращі речення записуємо, визначаємо головні слова.

6). Гра «Хто більше слів прочитає у слові».

Мурашка (мур, рак, каша, шара, рука, мушка, Мурка, )

7).Гра «Впіймай головні слова»

(Читаю речення, учні називають підмет і присудок, ставлять запитання від підмета до присудка.)

На галявині ми побачили мурашник. Там трудилися маленькі мурашки. Ми обгородили споруду. Жодна тварина не зруйнує її.

Бесіда про бережне ставлення до мурашок.

8) Гра «Дистанційний диктант»

(Текст диктанту написаний на картці. Картка лежить на столі вчителя. Учень підходить до столу, мовчки читає одне речення, запам’ятовує його, сідає на своє місце, вголос коментуючи, диктує його, за ним записують інші школярі. Звертається увага на чіткість і  правильність коментування. В кінці диктанту підводяться підсумки хто краще коментував. Якщо учень забуває речення дозволяється підходити ще раз.)

Мурашки збудували великий мурашник. Це дуже корисні тварини. Вони  знищують рештки рослин і тварин. Діти, оберігайте мурашок!

ІІІ. Підсумок уроку.

Гра «Вірю – не вірю»

(Я називаю судження, якщо учні вважають його неправильним, то плескають в долоні. Якщо правильним – кивають головою.)

- Речення виражає закінчену думку.

- Слова в реченні зв’язані між собою.

- Підмет і присудок – другорядні члени речення.

- Підмет відповідає на запитання що робить? що роблять?

Домашнє завдання.